ru | en

Григорій КОЧУР Спомини про Олександра ГЕРА (Володимир ВАЙСБЛАТ, 1882-1945)

Источник: "Народні оповідання" І.-Л.Переца в пер. М.Зерова та О.Гера  (К., Медіа-Україна, 1994)
 

У 1920 році вийшла в світ книжка з такою назвою «Народні оповідання» І.-Л.Переца в перекладі М.Зерова і Ол.Гера.

Хто такий Микола Зеров – я тоді вже знав добре, а про Ол.Гера не знав нічого. Поступово, крок за кроком, почав дізнаватися і про нього. Дізнався, що Олександр Гер – псевдонім, а справжне його ім’я – Володимир Наумович Вайсблат. Дізнався, що вчився він у Німеччині, вивчав книгознавство та видавничу справу. Що тепер він працює в видавництві Всеукраїнської академії наук. Зустрів його і’мя в «Шевченківському збірнику» 1924 р., де у вихідних даних стояло: «Художня редакція Ол.Гера», у збірнику були вміщені коротенькі примітки про художників, чиї малюнки були в збірнику.

На фото: Володимир Вайсблат (Ол.Гер) - член Оргкомітету Виставки Т.Шевченка у Києві, 1920 рік

Наступний етап: серед моїх друзів було подружжя Дроб’язків – Євген Антонович Лія Наумівна. Виявилось, що вона – сестра Володимира Наумовича, з нею ми й пішли до нього. Мене тоді цікавила творчість Рільке. У Володимира Наумовича я знайшов монографію Рільке про Родена, яку він охоче мені подарував. Але несподівано натрапив я ще й на другий том монументального видання «Українські народні думи» Катерини Грушевської. Перший том у мене був, другий наказано було знищити, як націоналістичний. Зберіглось кілька примірників – один належить мені – завдяки Володимиру Наумовичу. Дізнався я й  про дружні стосунки, що єднали Олександра Гера з акад.Сергієм Єфремовим, Андрієм Ніковським та іншими визначними діячами української культури.

Знайомство з Олександром Гером належить до найсвітліших моїх згадок.

Григорій Кочур, 

грудень 1993 р., Ірпінь

Григорій Кочур (1908, Чернігівська обл. - 1994, Ірпінь) – видатний український перекладач, поет, літературознавець, громадський діяч. Навчався в Київському інституті народної освіти, де його викладачами були Б. Якубський, С. Маслов, М. Зеров та ін. 1943 безпідставно заарештований, засуджений до каторжних робіт на шахтах системи ГУЛАГ м. Інта (Комі АРСР). Після звільнення 1953 р. і реабілітації (1962), повернувся в Україну й оселився в м. Ірпінь. В 1960-ті рр. Г.Кочур належав до ключових фіґур національно-культурного відродження в Україні. Г.Кочур був неформальним лідером українського перекладацького цеху. Лауреат Національної премії ім. Т.Шевченка та премії ім.М. Рильського, нагороджений медаллю Наукового товариства імені М. Грушевського.