ru | en

Тетяна РОМАНОВСЬКА Доля єврейського ритуального срібла з колекції Музею історичних коштовностей України

Колекція єврейського церемоніального срібла Музея історичних коштовностей України — філії Національного музею історії України посідає особливе місце серед музейних зібрань єврейського мистецтва не лише в Україні.

У 1989 році наукові співробітники та реставратори Музею історичних коштовностей України розпочали величезну науково-дослідницьку роботу по вивченню та реставрації унікальної колекції єврейських ритуальних срібних предметів, яка довгий час знаходилася в музейному фондосховищі.
До 20-х років двадцятого століття ці унікальні пам’ятки використовувалися під час здійснення обрядів у синагогах та єврейських молитовних домах. Їх дарували у зв’язку з радісними та сумними подіями різним общинам на теренах сучасної України. Київ, Житомир, Вінниця, Білопілля, Єлісаветград, Лохвиця, Меджибіж, Тульчин, Одеса, Херсон, Ямпіль, Волочиськ — це лише часткова їхня географія.
Колекція хронологічно охоплює період з початку XVIII століття до двадцятих років XX століття. До неї увійшли близько 400 експонатів. Деякі з них придбані ще у 1912– 1914 роках від приватних осіб Київським Художньо-промисловим та науковим музеєм (зараз Національний музей історії України). Частина експонатів передана до музею у 1980-ті роки Київською митницею. Більшість пам’яток колекції складають культові єврейські предмети, що були вилучені в 1920– 1930-х роках та передані до музею Комісією по вилученню цінностей.
Завдяки плідній, наполегливій діяльності, часто пов’язаної з ризиком для життя, відомих істориків, мистецтвознавців, музейних фахівців, Д.Щербаківського, Ф.Ернста, А.Середи та багатьох інших, ці речі не були переплавлені, а потрапили до музею.
Під час Другої світової війни ці унікальні пам’ятки мистецтва разом з іншими цінностями були евакуйовані до Уфи, у 1946 році були перевезені до Державної сховища Держбанку СРСР у Москві, а у жовтні 1946 року — повернені до Києва.
Після повернення з евакуації пам’ятки єврейського мистецтва Всеукраїнського музея єврейської культури імені Менделе Мойхер Сфоріма були відправлені з Москви до Одеси в Історико-археологічний музей (оскільки будинок єврейського музею в Одесі був зруйнований). У 1958 році, як непрофільні для Історико-археологічного музею в Одесі, вони були передані до Державного історичного музею УРСР в Києві. У 1964 році, коли було відкрито Музей історичних коштовностей України, єврейські срібні предмети надійшли до його зібрання.
Минуло понад десять років, як фахівці музею почали важку працю по відродженню унікальних пам’яток єврейської культури в Україні. Вони справді отримали друге народження.
Сьогодні в колекції єврейського церемоніального срібла Музею історичних коштовностей України представлені срібні ритуальні предмети життєвого та річного циклів: корони до Тори, Торашилди, римоніми, указки для читання Тори, ханукальні лампи, сувої Естер, бсаміми та інші. До складу колекції увійшли також побутові речі, які виготовлені відомими єврейськими ювелірами, подарунки відомим єврейським письменникам.
Величезна науково-дослідницька та реставраційна робота з колекцією Іудаїки надала можливість у 1991 році вперше показати шедеври срібної Іудаїки в експозиції Музею історичних коштовностей України в Києві на виставці до 50-ї річниці трагедії в Бабиному Ярі «Єврейське художнє срібло вісімнадцятого – початку двадцятого століть». У перших двох залах музею було представлено близько двохсот експонатів, які розповідали про досі невідомі не лише фахівцям, а й самим євреям, релігійні традиції та звичаї народу, про історію та культуру якого майже сімдесят років не мали права згадувати. І не дивно, що у книзі відгуків повторювався запис: «Чудо-виставка!», були численні подяки всім, хто доклав зусиль до її підготовки. Насправді, три роки інтенсивної щоденної праці реставраторів, дослідників дали приголомшуючі результати. Треба було не лише повернути зовнішній вигляд а й дослідити, коли, де, ким були зроблені речі, яким судилася така надзвичайна доля. Коли, десь двадцять років тому під час інвентаризації, ми побачили ці дивовижні експонати вперше, наші досвідчені колеги сказали: «На жаль вони ніколи не будуть експонуватися». Тоді ніхто не міг уявити, що саме нам доведеться їх вивчати, робити каталоги та готувати виставки. У жовтні 1991 року один з відвідувачів музею написав: «Выставка потрясающая. Теперь многие узнают, что у евреев было свое искусство. Желаем, чтобы вашу виставку увидел весь мир. Да поможет вам Б-г!». Час показав, що то був пророчий запис. У 1991 році унікальні експонати колекції «Іудаїка» Музею історичних коштовностей України (близько двохсот пам’яток) побачили у Фінляндії. У місті Турку (Waino Aaltonen Museum) було представлено виставку «Jewish hidden treasures». До цієї виставки був підготовлений каталог, який містив наукові статті про історію колекції, склад, про творчість євреєв-ювелірів, понад сто ілюстрацій. Фінські колеги бажали незвичайної виставки, і, насправді, були здивовані. Наступного, 1992 року, сто п’ятдесят срібних єврейських церемоніальних предметів експонувалися на виставці у Житомирському краєзнавчому музеї. Чому саме у Житомирі? А тому, що Житомир у дев’ятнадцятому столітті був одним з найвідоміших центрів єврейського життя в Європі. Ця виставка була своєрідною даниною єврейським майстрам, що створили унікальну Житомирську єврейську ювелірну школу, творчість яких і зараз вражає вишуканістю, високим професіоналізмом. Ці твори сьогодні складають особливу групу в срібній юдаїці. На запрошення директора найвідомішого музею Австрії Wien Kunsthistorisches Museum доктора Вільфріда Зайпеля, який був вражений, коли випадково побачив деякі корони до Тори та інші експонати колекції «Іудаїка», у 1993 році відбулася виставка «Thora und Krone» (Kultgerate der Judischen diaspora in der Ukraine). На виставці експонувалися понад сто кращих зразків єврейського церемоніального мистецтва України вісімнадцятого– початку двадцятого століть. У каталозі цієї виставки вперше були опубліковані фотографії експонатів, зроблені напередодні реставрації. Широкому загалу та фахівцям вперше довелось побачити, який вигляд мали експонати, коли ми почали працювати з ними, та уявити, яких зусиль довелось докласти реставраторам, щоб повернути цим пам’яткам первісний вигляд. Каталог віденської виставки фахівці вважають одним з найкращих. Він має понад сто великих кольорових ілюстрацій, атрибуцію та детальний опис кожного експонату, а також п’ять наукових статей, у яких, зокрема, йдеться про життя євреїв Києва, про колекцію «Іудаїка» Музею історичних коштовностей України, про творчість єврейських майстрів в Україні, вперше надруковані спеціальні клейма, поставилені ювелірами на цих предметах, останнє мало особливе значення для фахівців, які працюють з пам’ятками срібної Іудаїки. Саме у цьому каталозі опублікована вперше стаття про особливості реставрації єврейського церемоніального срібла, до цього часу вона лишається єдиною у науковій літературі не лише в Україні. Ця виставка мала великий міжнародний резонанс не лише як виставка унікальних пам’яток мистецтва, але також і як політична подія.
1994 рік став особливим для колекції. Шістдесят найкращих експонатів зайняли місце в окремому залі постійної експозиції Музею історичних коштовностей України. Були відібрані корони до Тори, Торашилди, римоніми, указки для читання Тори, ханукальні лампи, сувої Естер, різноманітні бсаміми тощо, які були зроблені у відомих центрах єврейського мистецтва: Києві, Житомирі, Львові, Одесі та інших. Ці пам’ятки, поруч з ювелірними творіннями інших народів, розкривають широку палітру мистецтва та історії України. Музей історичних коштовностей України — один з небагатьох музеїв, який має постійну експозицію Іудаїки. В музеї проводяться тематичні екскурсії та спеціальні лекторії з єврейського мистецтва, в яких йдеться про єврейські свята та традиції, про етапи розвитку єврейського мистецтва на теренах України та інше.
Інтенсивна реставраційна робота, яка до цього часу проводиться з єврейськими ритуальними предметами, дає можливість мати не лише постійну експозицію, а ще й брати участь у виставках за межами музею.
Так, у 1997 році понад вісімдесят предметів увійшли до складу великої виставки «Tresor» у Люксембурзі. То була незвичайна подія. У 1997 році Люксембург було обрано столицею Європейського Економічного Співтовариства. Саме з цього приводу була організована виставка «Скарби України». Вона мала окремий розділ «Єврейське мистецтво». Його було розміщено в двох залах Musee national d’histoire et d’art Luxembourg. В одному залі експонувалися прикраси до сувою Тори, а в другому — ритуальні предмети, які використовували під час здійснення хатніх єврейських обрядів. В чудовому великому каталозі виставки було опубліковано докладну статтю про історію колекції з великою кількістю архівних матеріалів, які розповідали про вилучення предметів з синагог у 1920-х – 1930-х роках на теренах сучасної України. До каталогу увійшли близько п’ятдесяти кольорових ілюстрацій, дві карти, словник термінів, атрибуція та опис кожного експонату, бібліографія. Каталог був виданий французькою мовою. Таким чином у Люксембурзі вперше побачили скарби України, серед яких значне місце належало єврейському церемоніальному сріблу з колекції Музею історичних коштовностей України. А ми отримали ще одне прекрасне видання.
У 1998 році в Україну приїхав один з найвідоміших в Європі фахівців та збирачів творів мистецтва пан Марко Датріно, який є власником великого середньовічного замка і має власну галерею мистецтва в Італії, поблизу Туріна. Досить сказати, що у галереї пана Датріно експонувалися скарби музеїв Московського Кремля, живопис з відоміших галерей світу. Коли він знайомився з експозицією Музею історичних коштовностей України, він зупинився в залі, в якому експонуються єврейські обрядові предмети, сказав: «Насправді, я приїхав сюди, щоб відібрати експонати для виставки у моїй галереї. Я хотів взяти, чесно кажучи, лише археологічні матеріали періоду скіфів, слов’ян та Київської Русі. Зараз я бачу так зване єврейське срібло, і розумію, що ці речі унікальні. До цього часу я не міг уявити, що саме тут, в Україні, були майстри, які робили такі чудові ритуальні предмети з особливими рисами, своїм стилем, що саме євреї були кращими ювелірами, особливо у дев’ятнадцятому столітті». Таким чином, понад тридцять кращих творінь єврейських майстрів Києва, Житомира, Львова, Одеси вісімнадцятого– двадцятого століть опинилися на виставці «Arte in Ucraina» у Торре Канавезе в Італії. Спеціально для каталога цієї виставки підготували науково-популярні тексти, які знайомили з традиціями, звичаями євреїв, незвичайними ритуальними предметами, їхньою історією та функцією, місцем в обряді. Каталог виданий італійською мовою з багатьма кольоровими ілюстраціями. Вдруге експонати колекції «Іудаїка» експонувалися на виставці як складова частина мистецтва України.
На межі тисячоліть відбулася надзвичайна подія. На запрошення Американського Єврейського Конгресу в грудні 2000– січні 2001 року сто двадцять експонатів колекції єврейського церемоніального срібла Музею історичних коштовностей України експонувалися в Нью-Йорку. Вперше Іудаїка з України подолала Атлантику. Виставка була організована завдяки співробітництву Міністерства культури та мистецтв України, Національного музею історії України, Музею історичних коштовностей України та Американського Єврейського Конгресу. Усі витрати на організацію та проведення виставки взяв на себе відомий Альфа-банк. За короткий відрізок часу експонування (один місяць) з виставкою ознайомилися близько десяти тисяч як фахівців, так і звичайних екскурсантів. Про зацікавленість, яку викликали унікальні творіння єврейського мистецтва, свідчать відгуки відвідувачів. Для більшості з них було несподіванкою побачити «таку красу, яку привезли з України». У США працюють вже не один десяток років майже півсотні єврейських музеїв. Проте жоден з них не має такого «аристократичного» зібрання срібних ритуальних предметів. І це не дивно. У вісімнадцятому – початку двадцятого століть територія Буковини, Галичини, Волині, Поділля та ін. були місцем найчисельнішої єврейської діаспори в світі. На теренах сучасної України були створені сотні тисяч пам’ятників єврейської культури, на превеликий жаль, лише небагато з них збереглося до наших днів.
Загальновідомо, що у США проживають мільйони євреїв, батьківщиною яких або їх пращурів, є Україна. Більшість з них емігрували, коли про єврейське мистецтво в Україні мова не йшла. Можна лише уявити, з яким захопленням та здивуванням дивилися вони на срібні золочені корони до Тори, римоніми та інші експонати, які колись дарували їхні пращури синагогам та молитовним домам у зв’язку з радісними та сумними подіями у їхньому житті. Виставка мала назву «Скарби Тори». На церемонії урочистого відкриття виставки в Американському Єврейському Конгресі його Президент пан Джек Роузен сказав: «Це — перша виставка, яка проходить в цьому будинку, і тепер я розумію, який важливий крок зроблено завдяки спільним зусиллям Альфа-банка, Музею історичних коштовностей України та нашої організації. Зараз я вірю, що будинок нашого офіційного офісу буде місцем, куди прийдуть люди не лише для засідань, а й для знайомства з пам’ятками культури. Ми відкрили двері для виставок, ми відкрили двері всіх, хто бажає бачити красу». До виставки у Нью-Йорку був підготовлений каталог англійською мовою «Treasures of the Torah» з загальною статтею «Іудаїка. Історія, традиція, пам’ятки», а також кольоровими ілюстраціями, детальним описом експонатів. Каталог має окремий розділ «Standard marks on silver Jewish products».
У 2000 році світ побачив чудовий альбом-каталог «Золота скарбниця України», в якому йдеться про унікальне зібрання Музею історичних коштовностей України. Вперше у вітчизняній літературі з’явилося видання, де чинне місце належить єврейському мистецтву. Окремий розділ альбому присвячений Іудаїці, йде мова про історію колекції, її склад, єврейську традицію, функціональне значення ритуальних предметів. Цей розділ має тридцять вісім кольорових ілюстрацій. Альбом виданий українською та англійською мовою.
2000 рік став особливим для пам’яток єврейського мистецтва в Україні. В рамках діяльності Спільної українсько-американської Комісії з культурної спадщини Міністерство культури і мистецтв України зробило прекрасне видання «Пам’ятки єврейської культури в Україні. Пам’ятки музеїв і заповідників». У привітанні Президента України Леоніда Кучми, яке відкриває цю незвичайну книгу, говориться: «Україна вперше представляє вітчизняному та зарубіжному читачеві, світовій громаді звіт про пам’ятки єврейської культури, що зберігаються у музеях та заповідниках нашої держави. Ця гарно ілюстрована книга дає можливість краще осягнути багату історію єврейського народу на теренах України... Представлені пам’ятки свідчать про багатогранність і своєрідність культури народу, який століттями пліч-о-пліч з українцями проживав на цій благословенній землі...» У цій книзі значне місце належить експонатам з колекції «Іудаїка» Музею історичних коштовностей України, фахівці якого взяли безпосередню участь у підготовці цього видання. Книга має тексти українською, англійською, івритом.
Коли у 1991 році я вперше докладно розповідала про історію та склад колекції на конгресі у Єрусалимі, один відомий московський дослідник сказав: «Співробітниця київського музею дуже детально розповіла про історію колекції, проте у багатьох присутніх у залі виникла думка, яке ж майбутнє очікує цю колекцію?».
За понад десять років, що минули з того дня, усім відомо, що трапилося з колекцією. Можна лише додати, що зараз про унікальну колекцію єврейського церемоніального срібла написано багато. Це — понад тридцять наукових та науково-популярних публікацій, які видані українською, російською, англійською, німецькою французькою, італійською, івритом, фінською у десяти країнах світу. Проте найважливішим є те, що колекцію відроджено. У цій великій роботі взяли участь десятки фахівців, науковців, реставраторів не лише Музею історичних коштовностей України. Ми хочемо висловити нашу щиру вдячність Головному рабину міста Києва та України пану Якову Дов Блайху, Директору центра єврейського мистецтва Єрусалимського університету професору Алізі Коен-Мушлін, відомому дослідникові та колекціонеру пану Уїльяму Гросу, представнику фірми «Vacheron Constantin» в Україні пану Жан-Мішелю Спіра за всебічну та безкорисну допомогу в нашій роботі з колекцією.

Таким чином, на рубежі століть, на початку третього тисячоліття ми маємо унікальну можливість доторкнутися до живого та дивовижного мистецтва єврейських майстрів, яке чудом збереглося до нашого часу.
 
Источник