ru | en

Д-р Арон ВАЙС: Мене врятувала українка Юля, син якої служив поліцаєм, – історія порятунку львівського єврея

Поки вистачить сил, ми маємо розповідати про людей, які допомагали рятувати євреїв під час Голокосту, – зазначив Д-р Арон Вайс (Єрусалим, Ізраїль).

Він розповів, що під час Другої світової мешкав у Бориславі, що на Львівщині. У вересні 1942 року німці видали наказ по місті прийти в гетто. «Приходили далеко не всі. За місяць почалася акція по знищенню євреїв. Ми це відчували. Євреїв знищували в Бориславі, у лісі між Бориславом і Трускавцем. Перед нами стала дилема – як бути. І ми вирішили втекти з гетто. Прийшли до нашої сусідки і попросили надати допомогу – сховати на якийсь час. Нас було вісім осіб. Сусідка погодилась. У результаті – українка, син якої був поліцейським, взяла на себе цю відповідальність. Яка була її мотивація, я не знаю дотепер… Її звали Юля. Ми живі і вдячні їй», – розповів Арон Вайс.

Пані Юлія Матчишин переховувала єврейську сім’ю 22 місяці. Як каже Арон Вайс, «спасіння тривало 22 місяці».

Але історія мала продовження і після звільнення Львівщини від нацистів. Так, за словами Арона Вайса, за три-чотири місяці після звільнення в будинок, де на той час мешкала його родина, а також пані Юлія Матчишин, прийшли двоє НКВДстів. «Ми прийшли за Юлією», – сказали вони. І ми зрозуміли, що вони хочуть: вони забирали «ворогів народу», а син Юлі Юзек був поліцейським.

Тоді мама сміливо сказала: якщо ви прийшли за нею, візьміть і нас всіх, бо вона нас врятувала. Або залиште її, або заберіть нас усіх. Вони пішли. Ми чекали на «гостей», не спали всю ніч. Але вони не повернулися. Не знаю чому. Можливо їх начальник був євреєм… Я думав, чи могла моя мама вчинити тоді інакше? Піти і не завадити? Мама відповіла мені: «Я не могла по-іншому»…

Поки вистачить сил, ми маємо розповідати про людей, які допомагали рятувати євреїв під час Голокосту», – сказав Арон Вайс.

Источник